Тести по темі "Клітина"

 

Будова та функції клітини

1. Клітини тварин відрізняються від клітин рослин:

а) наявністю ядра;   б) відсутністю клітинної стінки;   в) наявністю джгутиків; г) наявністю глікокаліксу;   д) наявністю мітохондрій; е) відсутністю вакуоль з клітинним соком.

2. Спільними ознаками для клітин тварин і рослин є наявність:
а) клітинної стінки;   б) глікокаліксу;   в) зерняток глікогену;

г) рибосом;   д) вакуоль з клітинним соком;   е) комплексу Гольджі.

3.       Спільними ознаками для клітин тварин і грибів є наявність:

а) клітинної стінки, що містить хітин;   б) глікокаліксу;   в) зерняток глікогену; г)         рибосом;   д) вакуоль з клітинним соком;   е) комплексу Гольджі.

4.       Клітини тварин відрізняються від клітин грибів:

а) наявністю ядра;   б) відсутністю клітинної стінки; в) здатністю утворювати псевдоподії;   г) наявністю глікокаліксу; д)        наявністю мітохондрій;  

е) відсутністю вакуоль з клітинним соком.

5.       Тільки у тваринних клітинах трапляються:

а) вакуолі з клітинним соком;   б) травні вакуолі;   в) скоротливі вакуолі;

г) псевдоподії;   д) мітохондрії;   е) війки.

6.       Тільки у рослинних клітинах трапляються:

а) вакуолі з клітинним соком;  б) травні вакуолі;   в) скоротливі вакуолі;

г) зернятка крохмалю;  д) мітохондрії;   е) хлоропласти.

7.       Тільки у клітинах грибів трапляються:

а) вакуолі з клітинним соком; б) травні вакуолі; в) скоротливі вакуолі;

г) псевдоподії;  д) зернятка глікогену;   е) клітинна стінка, яка містить хітин.

8.       Термін "клітина" запровадив:

а) Р. Гук; б) Т. Шванн; в) М. Шлейден; г) А. Левенгук;  д) К. Бер;  

е) Р. Вірхов.

9.       Свій внесок у розвиток клітинної теорії зробили:

а) Ч. Дарвін;   б) Т. Шванн,   в) А. Левенгук; г) Р. Гук;   д) Р. Вірхов;  

е) Е. Геккель.

10. Знайдіть неправильне твердження. Клітина - це:

а) одиниця спадкової інформації;

б) структурно-функціональна одиниця всіх організмів;

в) одиниця розвитку багатоклітинних організмів;

г) одиниця енергетичних перетворень в організмі,  д) одиниця розмноження.

11. Цитоплазма - це:

а) колоїдний розчин мінеральних та органічних сполук;

б)  внутрішнє середовище клітини, розташоване між плазматичною
мембраною та оболонкою ядра;

в) внутрішнє середовище ядра;

г) система включень органічних і неорганічних сполук;

д) внутрішньомембранна система клітини.

 

12. До складу цитоплазми входить:

а) колоїдний розчин органічних і неорганічних сполук;   б) включення;

в)       ядерця;   г) хроматинові нитки;   д) ендоплазматична сітка;   е) ядро.

13. До складу надмембранних комплексів клітини входять:

а) пелікула;   б) клітинна стінка;   в) включення; г)      глікокалікс;  

д) цитоскелет;   е) слизова капсула.

14. До складу підмембранних комплексів клітини входять:

а) пелікула;   б) клітинна стінка;   в) включення;

г) глікокалікс;   д) цитоскелет;   е) слизова капсула.

15. Глікокалікс є у клітин:

а) зелених сіркобактерій;   б) грибів;   в) вищих рослин; г)   одноклітинних тварин;   д) багатоклітинних тварин;   е) ціанобактерій.

16. Функції глікокаліксу:

а) забезпечення зв'язків з навколишнім середовищем;

б)       підтримання форми клітини;   в) рухова;   г) сприйняття подразників;

д) енергетична;   е) забезпечення позаклітинного травлення.

17. Сучасні світлові мікроскопи здатні збільшувати об'єкти дослідження до (разів):

а) 200-300;   б) 700-800;   в) 1000; г) 2000-3000;   д) 20 000-30 000;   е) 300 000 і більше.

18. Сучасні електронні мікроскопи здатні збільшувати об'єкти дослідження до (разів):

а) 200-300;   б) 700-800;   в) 1000;

г) 2000-3000;   д) 20 000-30 000;   е) 300 000 і більше.

19. Структури клітини, розміри яких менші, ніж 200 нм, можна вивчати за допомогою:

а) штативної лупи;   б) світлового мікроскопа;   в) електронного мікроскопа; г) скануючого електронного мікроскопа;  д) таких приладів досі не існує.

20. Постійні структури клітини називають:

а) включеннями; б) органелами; в) плазмідами; г) глікокаліксом;  

д) гіалоплазмою;   е) цитозолем.

21. Непостійні структури клітини називають:

а) включеннями; б) органелами; в) плазмідами; г) глікокаліксом;  

д) гіалоплазмою;   е) цитозолем.

22. Матрикс цитоплазми - це:

а) ектоплазма;   б) ендоплазма;   в) плазмоліз; г) деплазмоліз;  д) гіалоплазма;   е) пелікула.

23. До складу цитоскелета входять;

а) пелікула;   б) мікротрубочки;   в) мікрофіламенти;

г) субодиниці рибосом;  д) хроматади;  е) незерниста ендоплазматична сітка.

24.     Плазмоліз - це:

а) зростання внутрішньоклітинного тиску внаслідок надходження води у
клітину;

б) розшарування цитоплазми на зовнішній та внутрішній шари;

в) зростання концентрації солей у цитоплазмі;

г) зменшення концентрації солей у цитоплазмі;

д) поділ мембранами цитоплазми клітини на функціональні комірки -
компартменти;

е)       відшарування пристінкового шару цитоплазми від клітинної стінки.

25. Деплазмоліз - це:

а) зростання внутрішньоклітинного тиску внаслідок надходження води у
клітину;

б) розшарування цитоплазми на зовнішній і внутрішній шари;

в) зростання концентрації солей у цитоплазмі;

г) зменшення концентрації солей у цитоплазмі;

д) поділ мембранами цитоплазми клітини на функціональні комірки -
компартменти;

е)       відшарування пристінкового шару цитоплазми від клітинної стінки.

26. Каркас клітинної стінки рослин утворений:

а) ліпідами;   б) солями кальцію;   в) волоконцями хітину; г) волоконцями целюлози;   д) волоконцями крохмалю;   е) білками.

27. Полісахарид хітин трапляється у клітинних стінках:

а) пурпурних бактерій;   б) ціанобактерій; в) грибів;   г) багатоклітинних тварин; д) вищих спорових рослин;   е) одноклітинних тварин

28. Функції клітинної стінки рослин:

а) підтримання форми клітини;   б) транспорт речовин; в) забезпечення позаклітинного травлення;   г) рухова; д) енергетична;   е) захисна.

29. Пелікула притаманна клітинам:

а) азотфіксуючих бактерій;   б) рослин;   в) грибів; г) одноклітинних тварин:   д) багатоклітинних тварин;   е) ціанобактерій.

30. Пелікула - це ущільнення:

а) клітинної стінки;   б) глікокаліксу;   в) основи джгутиків;   г) основи війок;

д) зовнішнього шару цитоплазми - ектоплазми;

е) внутрішнього шару цитоплазми - ендоплазми.

31. До складу пелікули входять:

а) ущільнена клітинна стінка;   б) плазматична мембрана; в) ущільнений зовнішній шар цитоплазми; г) ущільнений внутрішній шар цитоплазми;

д) ущільнені основи джгутиків або війок;   е) правильної відповіді немає.

32. Функції пелікули:

а) захисна;   б) чутлива, в)      опорна;   г) участь у біосинтезі вуглеводів і ліпідів; д) рухова;   е) ніяких функцій пелікула не виконує.

33. Постійної форми не мають клітини:

а) хламідомонада:   б) макрофаги;   в) амеба протей; г) інфузорія-туфелька;  д) мукор;   е) евглена зелена.

34. Функції цитоскелета:

а) опорна;   б) закріплення у певному положенні органел; в) участь у біосинтезі білка;   г) пересування органел по клітині; д) збереження спадкової інформації; е) відновлення ушкоджених ділянок цитоплазми.

 

 

35. Модель будови плазматичної мембрани називають:

а) ліпідно-мозаїчною;   б) білково-мозаїчною;   в) зірчасто-мозаїчною;

г) сітчасто-мозаїчною;  д) рідинно-мозаїчною;   е) краплинно-мозаїчною.

36. Ліпіди у складі плазматичної мембрани утворюють шарів:

а) один;   б) два;   в) три;   г) чотири; д)    ліпідів у складі плазматичних мембран немає.

37. Білки у складі плазматичної мембрани розташовані:

а) в один зовнішній шар;   б) в один внутрішній шар; в) у два шари: зовнішній і внутрішній;   г) мозаїчно; д) білків у складі плазматичної мембрани немає.

38. Знайдіть неправильні твердження:

а) білки плазматичної мембрани розташовані у два шари: зовнішній і
внутрішній; б) білки розташовані мозаїчно; в) усі ліпіди плазматичної мембрани утворюють комплекси з білковими молекулами; г)       усі ліпіди плазматичної мембрани утворюють комплекси з вуглеводними
молекулами; д)    більша частина ліпідів перебуває у рідкому стані, інша – утворює комплекси з білковими молекулами; е)          менша частина ліпідів перебуває у рідкому стані, більша – утворює комплекси з білковими молекулами.

39. Напівпроникність плазматичної мембрани визначається:

а) розташуванням молекул ліпідів;   б) розташуванням молекул білків;

в) розташуванням молекул вуглеводів;   г) товщиною подвійного шару ліпідів; д) товщиною зовнішнього білкового шару; е) розмірами молекул речовин, що транспортуються.

40. Властивості плазматичної мембрани:

а) напівпроникність;   б) здатність зливатися з цитоплазмою; в) здатність до самооновлення; г) здатність до відновлення за незначних ушкоджень;

д) здатність синтезувати власні білки;   е) жорсткість.

41. Плазматична мембрана не виконує функцій:

а) захисної;   б) опорної;   в) транспортної; г) забезпечення міжклітинних контактів;   д) сигнальної;   е) рухової.

42. Плазматична мембрана здебільшого складається з:

а) білків і вуглеводів;   б) вуглеводів і ліпідів;   в) білків і ліпідів; г) ліпідів і мінеральних солей  д) білків і мінеральних солей; е) вуглеводів і мінеральних солей.

43. Активний транспорт речовин у клітину може здійснюватись завдяки:

а)       мембранним білкам-переносникам; б) зміні просторової структури білків, які перетинають мембрану; в) калієво-натрієвому насосу;   г) дифузії;

д) правильної відповіді немає.

44. Пасивний транспорт речовин у клітину може здійснюватись завдяки:
а) фагоцитозу;   б) мембранним білкам-переносникам; в) зміні просторової структури білків, які перетинають мембрану; г) піноцитозу;   д) калієво-натрієвому насосу;   е) дифузії.

45. Явище фагоцитозу відкрив:

а) О. Ковалевський;   б) Т. Шванн;   в) І. Мечников; г) К. Бер;   д) Е. Геккель;   е) Ч. Дарвін.

46. До фагоцитозу здатні клітини:

а) бактерій;   б) грибів;   в) рослин;   г) тварин;  д) ціанобактерій.

47. Транспорт речовин через мембрану забезпечує різниця концентрацій у клітині та позаклітинному середовищі іонів:

а) Кальцію та Калію;   б) Натрію та Хлору;   в) Калію та Натрію; г) Калію та Феруму;   д) Магнію та Натрію;   е) Кальцію та Натрію.

48. Травна вакуоля утворюється за рахунок злиття з пухирцем, в якому знаходиться об'єкт живлення:

а) скоротливої вакуолі;   б) комплексу Гольджі;   в) клітинного центра;

г) лізосом;   д) центріолей;   е) акросоми.

49. Контакти між рослинними клітинами здійснюються завдяки утворенню:
а) складок мембрани;   б) виростів мембрани; в)         міжклітинних мікроскопічних канальців; г)  контактів між мембранами незернистої ендоплазматичної сітки; д)     контактів між мембранами зернистої ендоплазматичної сітки; е)     контактів між мембранами комплексу Гольджі.

50. Активність ферментів у цитоплазмі визначається:

а) її щільністю;   б) концентрацією іонів Са;   в) концентрацією іонів Na; г) концентрацією іонів К;   д) концентрацією іонів Н;   е) вмістом води.

51. Знайдіть неправильне твердження. У цитоплазмі клітин запасаються:
а) краплини білків;   б) гранули жирів;   в) краплини жирів; г) зерна глікогену;  д) кристали глікогену;   е) білкові гранули.

52. Рибосоми пов'язані з органелами клітини:

а)       зернистою ендоплазматичною сіткою; б) незернистою ендоплазматичною сіткою;   в) комплексом Гольджі; г) мітохондріями;   д) хлоропластами;  

е) травними вакуолями.

53.     Біосинтез білків у клітині може відбуватись:

а) у мітохондріях;   б) у комплексі Гольджі;   в) у хлоропластах;

г) у лізосомах;  д) на мембранах незернистої ендоплазматичної сітки;

е) на мембранах зернистої ендоплазматичної сітки.

54. Зерниста ендоплазматична сітка не виконує функцій:

а) розщеплення поживних речовин;  б) біосинтезу білків;

в)       формування лізосом;   г) транспорту органічних речовин по клітині;

д) виведення синтезованих речовин за межі клітини;   е) біосинтезу ліпідів.

55. Незерниста ендоплазматична сітка не виконує функцій:

а) розщеплення поживних речовин;  б) біосинтезу вуглеводів; в) формування лізосом;   г) транспорту органічних речовин по клітині; д) виведення синтезованих речовин за межі клітини;   е) біосинтезу ліпідів.

56. Спільними для зернистої та незернистої ендоплазматичної сітки є:
а) біосинтез білків;   б) біосинтез вуглеводів; в) біосинтез ліпідів;  

г) транспорт органічних речовин по клітині; д) виведення синтезованих речовин за межі клітини; е) формування лізосом.

 

 

57. Комплекс Гольджі не виконує функцій:

а) накопичення і зміна органічних сполук; б) участь у формуванні лізосом;

в) біосинтез білків;   г) біосинтез полісахаридів; д) сортування й оточення мембранами сполук, які надійшли до органели;

е) регуляція нутрішньоклітинного тиску.

58. До елементів комплексу Гольджі належать:

а) грани;   б) купка пласких мембранних мішечків;   в) канальці; г) тилакоїди;   д) пухирці;   е) кристи.

59.     Безпосередній просторовий зв'язок комплекс Гольджі має з:

а) зернистою ендоплазматичною сіткою;   б) мітохондріями;

в) хлоропластами;   г) незернистою ендоплазматичною сіткою;

д) ядром;   е) рибосомами.

60. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні:

а) мітохондрій;   б) лізосом;   в) ядерець; г)        скоротливих вакуоль;

д) акросом;   е) хромопластів.

61. Комплекс Гольджі не трапляється у клітинах:

а) одноклітинних тварин;   б) багатоклітинних тварин;   в) ціанобактерій;

г)       безколірних сіркобактерій;  д) рослин;   е) грибів.

62. Рибосом немає у клітинах:

а) тварин;   б) грибів;   в) ціанобактерій;   г) безколірних сіркобактерій;

д) рослин;   е) є в клітинах усіх організмів.

63. Акросома виконує функції:

а) біосинтез білків;   б) біосинтез ліпідів; в)        накопичення поживних речовин;   г) синтез АТФ; д)   забезпечення проникнення сперматозоїда до яйцеклітини; е)     збереження спадкового матеріалу.

64. Внутрішньоклітинний тиск регулюється:

а) травними вакуолями;   б) калій-натрієвим насосом; в) скоротливими вакуолями; г) лізосомами; д) глікокаліксом;   е) незернистою ендоплазматичною сіткою.

65. Лізосоми оточені мембранами:

а) однією;   б) двома;   в) трьома; г) мембранної оболонки немає; 

д) правильної відповіді немає.

66. Функції лізосом:

а) участь у перетравленні поживних речовин, що надходять до клітини;

б) перетравлення окремих компонентів клітин; в)        підтримання постійної форми клітини; г) транспорт поживних речовин по клітині;

д) перетравлення мертвих або ушкоджених клітин; е) участь у формуванні травних вакуоль.

67. Вакуолі рослинних клітин формуються за безпосередньої участі:
я) комплексу Гольджі;   б) лізосом;   в) ядра; г) ендоплазматичної сітки;  

д) мітохондрій;   е) лейкопластів

68. Функції вакуоль рослинних клітин:

а)       регулювання внутрішньоклітинного тиску; б) підтримання форми клітини;   в) перетравлення поживних речовин; г) запасання поживних речовин; д) запасання продуктів обміну речовин; е) біосинтез білків.

69. Скоротливі вакуолі утворюються з елементів:

а) зернистої ендоплазматичної сітки;   б) комплексу Гольджі; в)          клітинного центру;   г) мітохондрій;   д) ядерець;   е) лізосом.

70. Функції скоротливих вакуоль:

а) запасання поживних речовин; б) регулювання внутрішньоклітинного тиску; в) підтримання форми клітини;   г) перетравлення поживних речовин;

д) синтез А і Ф;   е) виведення з клііини деяких продуктів обміну речовині

71. Спільними для клітин тварин і рослин можуть бути органели:

а) скоротливі вакуолі;   б) травні вакуолі;   в) вакуолі з клітинним соком;

г) комплекс Гольджі;   д) хлоропласти;   е) мітохондрії.

72. Субодиниці рибосом формуються у:

а) зернистій ендоплазматичній сітці;   б) ядрі; в) комплексі Гольджі;  

г) клітинному центрі; д) незернистій ендоплазматичній сітці;   е) правильної відповіді немає.

73. До складу рибосом входить:

а)іРНК;   б)тРНК;   в) рРНК;   г)ДНК;   д)АТФ.

74. Складові субодиниць рибосом - це:

а) іРНК і вуглеводи;   б) іРНК і ліпіди;   в) іРНК і білки; г) рРНК і вуглеводи;   д) рРНК і ліпіди;   е) рРНК і білки.

75. Субодиницям рибосом притаманні ознаки:

а) складаються з білків та ІРНК;   б) складаються з білків та мРНК:

в) здатні об'єднуватись під час біосинтезу білкової молекули і роз'єднуватись

після; г) здатні об'єднуватись під час біосинтезу молекули АТФ і роз'єднуватись після; д) здатні розпадатись на окремі молекули та відновлюватись під час синтезу вуглеводів; е) здатні самостійно пересуватись по клітині.

76. Кількість рибосом у клітині залежить від:

а) її розмірів;   б) віку;   в) виду організмів; г) інтенсивності процесів біосинтезу ліпідів; д) інтенсивності процесів біосинтезу вуглеводів;

е) інтенсивності процесів біосинтезу білків.

77. Певний ступінь автономії в клітині притаманний:

а) лізосомам;   б) комплексу Гольджі;   в) мітохондріям; г) ендоплазматичній сітці; д) хлоропластам;   е) ядерцям.

78.Поверхневий апарат, що складається з двох мембран, мають:

а) рибосоми;   б) мітохондрії;   в) лізосоми; г) хлоропласти;   д) ядро;  

е) клітинний центр.

79.Структури клітини, здатні до самоподвоєння:

а) рибосоми;   б) хлоропласти;   в) лізосоми; г)  скоротливі вакуолі;  

д) мітохондрії;   е) хроматиди.

80. Хлоропласти трапляються в клітинах: 

а) основної запасаючої тканини;   б) твірної тканини; в) продихів;  

г) основної фотосинтезуючої тканини; д) ситоподібних трубок;   

е) механічної тканини.

 

 

81. Мітохондрії трапляються в клітинах:

а) одноклітинних тварин;   б) багатоклітинних тварин;   в) водоростей;

г) вищих рослин;  д) грибів;   е) ціанобактерій.

82. Мітохондрій може не бути в клітинах:

а) деяких одноклітинних тварин;   б) деяких багатоклітинних тварин;

в)       деяких водоростей;   г) деяких вищих рослин;   д) грибів;   е) прокаріотів.

83. У мітохондріях можуть синтезуватись:

а) іРНК;   б) АТФ;   в) білки;   г) тРНК;   д) рРНК;   е) вуглеводи.

84. Випинання внутрішньої мембрани мітохондрій називають:

а) ламелами;   б) тилакоїдами;   в) кристами; г)  гранами;   д) мезосомами;  

е) диктіосомами.

85. У матриксі мітохондрій можуть міститись:

а)ДНК;   б) іРНК;   в) АТФ-соми;   г)тилакоїди;   д) тРНК;   е) ламели.

86.     Властивості мітохондрій - це здатність до:

а) фотосинтезу;   б) регенерації;   в) поділу;   г) росту; д) самозбирання;  

е) перетворення на інші органели.

87.     Синтез АТФ в клітині здійснюють:

а) рибосоми;   б) комплекс Гольджі; в)     мітохондрії;   г) зерниста ендоплазматична сітка; д) незерниста ендоплазматична сітка;  

е) хлоропласти.

88. У хлоропластах відбувається синтез

а) АТФ;   б) білків;   в) іРНК;   г) вітамінів;   д) вуглеводів;   е) ліпідів.

89. У хлоропластах трапляються структури:

а) кристи;   б) диктіосоми;   в) АТФ-соми;г)       ламели;   д) нуклеосоми;  

е) тилакоїди.

90. Не можуть відбуватись перетворення:

а) хлоропластів - на хромопласта;   б) хромопластів - на хлоропласти; в) лейкопластів - на хромопласти;   г) хлоропластів - на лейкопласти;

д) хромопластів - на лейкопласти;   е) лейкопластів - на хлоропласти.

91. У клітині можуть відбуватись перетворення:

а) хлоропластів - на хромопласти;   б) хромопластів - на хлоропласти;

в) лейкопластів - на хромопласти;   г) хлоропластів - на лейкопласти;

д) хромопластів - на лейкопласти;   є) лейкопластів - на хлоропласти.

92. Хлорофіл може міститись:

а) тільки у хромопластах;   б) тільки у хлоропластах; в) тільки у лейкопластах;   г) як у хлоропластах, так і у хромопластах; д)       як у хлоропластах, так і у лейкопластах; е)       як у хромопластах, так і у лейкопластах.

93. Хлоропласти можуть бути кольорів:

а) тільки червоного;   б) тільки зеленого;   в) тільки безбарвні;

г) тільки жовтого;   д) як зеленого, так й інших кольорів.

94. Хлорофіл у хлоропластах міститься у:

а) матриксі;   б) ламелах;   в) тилакоїдах; г) між зовнішньою та внутрішньою мембранами; д) між кристами;   е) як у ламелах, так і у тилакоїдах.

 

95. Тилакоїди зібрані у купки, які називають:

а) кристами;   б) нукпеоспмами;   в) ламелами;   г) мезосомами;  д) гранами.

96. У матриксі хлоропластів можуть міститись:

а) ДНК;   5) іРНК;   в) АТФ-соми;   г) зерна крохмалю; д) тРНК;  

е) правильної відповіді немає.

97. Властивості хлоропластів - це здатність до:

а) регенерації;   б) поділу;   в) росту;   г) самозбирання; д) перетворення на інші органели;   е) правильної відповіді немає.

98. Функції хлоропластів:

а) синтез вуглеводів з неорганічних сполук; б) накопичення кінцевих продуктів обміну речовин; в) підтримання внутрішньоклітинного тиску;

г) забезпечення перетравлення поживних речовин; д) синтез АТФ;  

е) утворення ядерець.

99. Лейкопласти відрізняються від хлоропластів:

а) забарвленням;   б) слабким розвитком або відсутністю системи ламел;

в) формою;   г) відсутністю ДНК; д) відсутністю рибосом;   е) відсутністю хлорофілу.

100.   Хромопласти відрізняються від хлоропластів:

а) забарвленням;   б) слабким розвитком або відсутністю системи ламел;

в) формою;   г) відсутністю ДНК; д) відсутністю рибосом;   е) відсутністю хлорофілу.

101. Функції лейкопластів:

а) синтез вуглеводів з неорганічних сполук;   б) синтез АТФ;

в) запасання крохмалю;   г) зберігання спадкової інформації клітини;

д) формування веретена поділу;   е) утворення ядерець.

102. Функції хромопластів:

а) синтез вуглеводів з неорганічних сполук;   б) синтез АТФ;

в) надають певного забарвлення різним частинам рослин; г) зберігання спадкової інформації клітини; д) формування веретена поділу;   е) утворення ядерець.

103. Усі типи пластид виникають з:

а) елементів комплексу Гольджі;   б) зернистої ендоплазматичної сітки;

в) незернистої ендоплазматичної сітки;   г) первинних мітохондрій;

д) пропластид;   е) ядерець.

104. Автономія мітохондрій і пластид у клітині визначається:

а)       наявністю власної спадкової інформації; б) здатністю перетворюватись на інші типи органел; в) їхніми просторовими зв'язками з іншими органелами клітини; г)        здатністю до поділу;  д) наявністю власного білок синтезуючого апарату; е)  здатністю до синтезу АТФ.

105. У процесі біосинтезу білків беруть участь:

а) зерниста ендоплазматична сітка; б) незерниста ендоплазматична сітка;

в) комплекс Гольджі;   г) рибосоми;   д) лізосоми;   е) клітинний центр.

106.   Єдину мембранну систему клітини створюють:

а) зерниста ендоплазматична сітка;   б) незерниста ендоплазматична сітка;

в) хлоропласти;   г) мітохондрії;   д) комплекс Гольджі,   е) лізоссми.

107.   До складу єдиної мембранної системи клітини не входять:

а) зерниста ендоплазматична сітка;   б) незерниста ендоплазматична сітка

в)       хлоропласти;   г) мітохондрії;   д) комплекс Гольджі;   е)лізосоми.

108.   Псевдоподії здатні утворювати клітини:

а) одноклітинних тварин;   б) багатоклітинних тварин;   в) водоростей;

г) вищих спорових рослин;  д) дріжджів;   е) ціанобактерій.

109.   Функції псевдоподій:

а) енергетична;   б) рухова;   в) живлення;   г) захисна; д) забезпечення зв'язків між клітинами; е)       тимчасове прикріплення до субстрату.

110.   Псевдоподії утворюються за рахунок;

а) комплексу Гольджі;   б) ендоплазматичної сітки; в) травних вакуоль;  

г) клітинного центру; д) руху цитоплазми,    е) рухів плазматичної мембрани.

111.   Частину джгутика або війки, розташовану у цитоплазмі, називають:
а) хроматидою;   б) кінетопластом;   в) центріолею; г) центросферою;  

д) базальним тільцем;   е) апікальним комплексом.

112.   До складу базального тільця входить мікротрубочок:

а) дев'ять груп по три;   б) дев'ять груп по дві;   в) дев'ять груп по чотири;

г) дев'ять;   д) вісім груп по дві;   е) вісім груп по три.

113.   До складу вільної частини джгутика або війки входять:

а) дев'ять груп мікротрубочок по три у кожній, розташованих по периферії;

б) дев'ять груп мікротрубочок по дві у кожній, розташованих по периферії;

в) дві мікротрубочки, розташовані по центру; г) три мікротрубочки, розташовані по центру; д) плазматична мембрана;   е) молекула ДНК.

114.   Функції джгутиків у одноклітинних тварин:

а) рухова;   б) захисна;   в) закріплення клітини у певному положенні;

г) забезпечення обміну спадковою інформацією під час кон'югації;

д) рецепторну; є) створення руху води, що підносить до поверхні клітини часточки їжі.

115.   Функції джгутиків у клітин багатоклітинних тварин:

а) рухова;   б) захисна;   в) чутлива; г) забезпечення обміну спадковою інформацією під час кон'югації; д) закріплення клітини у певному положенні;

е) створення руху води, що підносить до поверхні клітини часточки їжі.

116.   Функції війок у одноклітинних тварин:

а) рухова;   б) захисна;   в) закріплення клітини у певному положенні;

г) забезпечення обміну спадковою інформацією під час кон'югації;

д) рецепторну; е)  створення руху води, що підносить до поверхні клітини часточки їжі.

117.   До складу клітинного центру входять:

а) джгутики;   б) війки;   в) центріолі; г) субодиниці рибосом;  д) тилакоїди;   е) мікронитки.

118.   Функції клітинного центру - це участь в утворенні:

а) субодиниць рибосом;   б) веретена поділу;   в) ядерець; г) джгутиків;  

д) війок;   е) правильної відповіді немає.

 

119. Клітинний центр може бути відсутній у клітинах:

а) одноклітинних тварин;   б) багатоклітинних тварин;   в) вищих рослин;

г) водоростей;   д) ціанобактерій;   е) сіркобактерій.

120. Центріолі містяться у:

а) ядрі;   б) субодиницях рибосом;   в) вакуолях з клітинним соком;

г) ущільненій ділянці цитоплазми, від якої радіально розходяться мікронитки; д)     порожнинах ендоплазматичної сітки;   е) мішечках комплексу Гольджі.

121. Центріолі входять до складу:

а) псевдоподій;   б) джгутиків;   в) війок; г) цитоскелета;   д) клітинного центру;   е) мітохондрій.

122. У клітинах еукаріотів мікротрубочки трапляються у складі:
а) рибосом;   б) центріолей;   в) цитоскелета; г) скоротливих вакуоль;  

д) війок,   е) джгутиків.

123.До складу мікротрубочок входять молекули:

а) вуглеводів; б) ліпідів; в) карбонату кальцію; г) білка тубуліну;   д) ДНК;   е) рРНК.

124. До складу мікрониток входять молекули:

а) вуглеводів;   б) ліпідів;   в) карбонату кальцію; г) білків актину та міозину;   д)ДНК;   е) рРНК.

125. Функціональні комірки цитоплазми, оточені клітинними мембранами, називають:

а) нуклеоїдами;   б) мезосомами;   в) центросферами; г) компартментами;  

д) включеннями;   е) хроматофорами.

126. Диференціація ядер на вегетативні й генеративні притаманна клітинам деяких:

а) бактерій;   б) одноклітинних водоростей; в) одноклітинних тварин;  

г) одноклітинних грибів; д) багатоклітинних водоростей;   е) багатоклітинних грибів.

127. Вегетативні ядра виконують функції:

а) передачі спадкової інформації нащадкам;   б) регуляції біосинтезу білків;

в) збереження спадкової інформації;   г) фотосинтезу;

д) утворення субодиниць рибосом;   е) формування мітохондрій.

128.   Генеративні ядра виконують функції:

а) передачі спадкової інформації' нащадкам;   б) регуляції біосинтезу білків;

в) збереження спадкової інформації;   г) фотосинтезу; д) утворення субодиниць рибосом;   е) формування мітохондрій.

129. Не мають ядер клітини:

а) еритроцити більшості ссавців;   б) еритроцити плазунів; в) лейкоцити ссавців;   г) тромбоцити ссавців; д) ситоподібних трубок; е) продихів.

130.   Не мають ядер клітини:

а) ціанобактерій;   б) пеніцила;   в) мукора; г) хламідомонади;  д) еритроцити земноводних;   е) евглени зеленої.

 

 

131.   Відсутність ядра унеможливлює:

а) фотосинтез;   б) поділ клітини;   в) біосинтез білків; г) синтез вуглеводів;   д) рух цитоплазми;   е) біосинтез ліпідів.

132.   Усередині ядра трапляються структури:

а) субодиниці рибосом;   б) нитки роматину;   в) ламели; г) ДНК;  

д) хроматиди;   е) кристи.

133.   Усередині ядра не трапляються:

а) тилакоїди;   б) нитки хроматину;   в) ядерця; г) іРНК;   д) мітохондрії;  

е) субодиниці рибосом.

134.   До багатоядерних належать клітини:

а) непосмугованих м'язів; б) посмугованих м'язів; в) ситоподібних трубок;

г) мукора;   д) еритроцитів;   е) шкірки листків.

135.   Лише одне ядро мають клітини:

а) інфузорії-туфельки;   5) амеби протея;   в) хламідомонади; г) еритроцити ссавців;   д) мукора;   е) ціанобактерій.

136.   Хромосоми переважно складаються з:

а) білків і ліпідів;   б) білків і ДНК;   в) білків та іРНК; г) ліпідів та іРНК;  

д) ліпідів і ДНК;   е) вуглеводів і ДНК.

137. Ядерця формуються під час:

а) профази мітозу у ділянці клітинного центру;

б) інтерфази на вторинних перетяжках деяких хромосом;

в) інтерфази на вторинних перетяжках усіх хромосом;

г) метафази на вторинних перетяжках деяких хромосом;

д) інтерфази на мембранах зернистої ендоплазматичної сітки;

е) інтерфази за участі комплексу Гольджі.

138.   Хромосомний набір ядра називають:

а) генотипом;   б) фенотипом;   в) геномом; г)    каріотипом;  д) генофондом;  е) нуклеоїдом.

139.   Найкраще хромосоми під час мітозу помітні у:

а) інтерфазі;  б) профазі;   в) метафазі;   г) анафазі; д)  телофазі;   е) добре помітні протягом усього клітинного циклу.

140. До складу ядерного матриксу входять:

а)  ядерні пори, ядерний сік та ядерця; б)  ядерні пори, ядерний сік і нитки хроматину; в)       ядерний сік, матохондрії і нитки хроматину; г)  ядерні пори, ядерний сік і центріолі; д)      ядерний сік, ядерця і нитки хроматину;

е)  ядерний сік, центріолі та нитки хроматину.

141. До складу ядерного матриксу не входять:

а) ядерні пори;   б) нитки хроматину;   в) ядерний сік; г)       центріолі; 

д) ядерця,   е) нуклеоїд.

142. Під час поділу еукаріотичної клітини нитки веретена поділу
прикріплюються до:

а) вторинної перетяжки хромосом;   б) центромери; в) хлоропластів;  

г) ядерця; д)         ядерних пор, прикритих особливими тільцями;   е) субодиниць рибосом.

 

143.   Подвоєння центріолей відбувається в:

а) інтерфазі між двома мітотичними поділами;   б) профазі мітозу; в) метафазі мітозу;  г) анафазі мітозу;  д) профазі першого мейотичного поділу;

е) профазі другого мейотичного поділу.

144.   Функції центромери:

а) участь у формуванні ядерець;

б) участь у формуванні субодиниць рибосом;

в) участь у формуванні центріолей;

г) місце прикріплення ниток веретена поділу;

д) участь у подвоєнні молекул ДНК;   е) участь

145.   Хромосоми ядра певної клітини можуть різнитись за:

а) розмірами;   б) положенням центромери; в)   наявністю чи відсутністю первинної перетяжки; г)          наявністю чи відсутністю вторинної перетяжки;   д) кількістю хроматид; е) усі хромосоми ядра мають однакові розміри і особливості будови.

146.   Хромосоми, подібні за особливостями будови та розмірами, називають:
а) гомологічними;   б) негомологічними;   в) аутосомами;

г) гетерохромосомами;  д) політенними;   е) плазмідами.

147. Статеві хромосоми називають:

а)гомологічними; б) негомологічними; в) аутосомами; г) гетерохромосомами;  д) політенними;   е) плазмідами.

148.   Нестатеві хромосоми називають:

а)гомологічними; б) негомологічними; в) аутосомами; г) гетерохромосомами;  д) політенними;   е) плазмідами.

149. Хромосоми, які відрізняються за особливостями будови та розмірами, називають:

а) гомологічними; б) негомологічними; в) аутосомами, г)гетерохромосомами;   д) політенними;   е) плазмідами.

150.   Ядерця складаються з:

а) мікротрубочок і мікрониток;   б) білків і ДНК; в)    білків, ДНК і внутрішньоядерцевого хроматину; г)        білків, ДНК, внутрішньоядерцевого хроматину та гранул – попередників частин хромосом; д) білків, РНК, ДНК і внутрішньоядерцевого хроматину; е)          білків, РНК, внутрішньоядерцевого хроматину та гранул – попередників частин хромосом.

151.   Ядерця:

а) зникають протягом профази;   б) зникають протягом метафази;

в) зникають протягом анафази; г) формуються по закінченні мітотичного поділу; д) формуються протягом анафази: е) добре помітні протягом усього клітинного циклу.

152. Функції ядерець:

а) регуляція процесів біосинтезу білків; б) збереження спадкової інформації клітини; в) участь у формуванні мітохондрій; г) місце прикріплення ниток веретена поділу; д)    участь в утворенні рибосом;   е) участь в утворенні центріолей

153. Найтриваліший період клітинного циклу - це:

а) інтерфаза;   б) профаза;   в) метафаза;   г) анафаза;

д) телофаза;   е) усі періоди клітинного циклу тривають приблизно однаково.

154.   Мітотичний поділ не спостерігають у:

а) дріжджів;   б) хламідомонади;   в) вищих рослин;

г) ціанобактерій;   д) зелених сіркобактерій;   е) інфузорій.

155.   Клітинний цикл триває:

а)       від завершення одного поділу до початку іншого;

б)       від початку одного поділу до завершення іншого;

в)       від початку одного поділу до наступного;

г)       від завершення одного поділу до завершення іншого;

д)       від початку інтерфази до її завершення;

е)       від початку останнього поділу до загибелі клітини.

156.  Мейотичний поділ не спостерігають у:

а) амеби протея;   б) хламідомонади;   в) вищих рослин;

г) ціанобактерій;   д) зелених сіркобактерій;   е) інфузорій.

157.   Під час інтерфази:

а) формується веретено поділу;   б) подвоюються молекули ДНК;

в) зникають ядерця;   г) зникає ядерна оболонка; д) подвоюються мітохондрії;   е) подвоюються пластиди.

158.   Подвоєння молекул ДНК та інтенсивний біосинтез білків відбуваються протягом:

а) інтерфази;   б) профази;   в) метафази; г)         анафази;  д) телофази;   е) усіх періодів клітинного циклу.

159.   Мітоз називають поділом:

а) прямим;   б) непрямим;   в) редукційним; г) екваційним;   д) справжнім;  

е) еукаріотичним.

160.   Мейоз складається з послідовних поділів:

а) двох;   б) трьох;   в) чотирьох;   г) одного;  д) правильної відповіді немає.

161. Кон'югація гомологічних хромосом відбувається під час:
а) мітозу;   б) профази першого мейотичного поділу; в)       профази другого мейотичного поділу; г)       метафази першого мейотичного поділу;

д)   метафази другого мейотичного поділу; е)     анафази першого мейотичного поділу.

162.   ДНК у клітині міститься у:

а) рибосомах;   б) ядрі;   в) лізосомах; г) хлоропластах;   д) клітинному центрі;   е) мітохондріях.

163.   Позахромосомні фактори спадковості називають:

а) хроматидами;   б) геномом;   в) генотипом; г) плазмідами;  д) інтронами;   е) екзонами.

164.   Молекули ДНК у клітині подвоюються під час:

а) профази мітозу;   б) метафази першого мейотичного поділу;

в)       інтерфази між двома мітотичними поділами;

г) інтерфази між першим і другим поділами мейозу;

д)       метафази мітозу;   е) профази першого мейотичного поділу.

165.   Хроматиди однієї хромосоми розходяться під час:

а) метафази І мейотичного поділу;   б) телофази мітозу; в) інтерфази;  

г) анафази II поділу мейозу; д) анафази мітозу;   е) анафази І поділу мейозу.

166.   Веретено поділу утворене з:

а) мікроірубочок;   5) мікрониток;   в) фімбрій; г)       ниток целюлози;  

д) ниток ДНК;   е) ниток РНК.

167.   Під час мітозу стають помітними:

а) ядро;   б) веретено поділу;   в) мітохондрії; г) хромосоми;  д) ядерця;  

е) вакуолі з клітинним соком.

168.   Під час мейотичних поділів зникають:

а) хроматиди;   б) хроматин;   в) ядерна оболонка; г) ядерця;   д) центріолі;  

е) мітохондрії.

169.   Перший мейотичний поділ відрізнється від мітотичного:

а) розташуванням хромосом у метафазі;   б) зникненням ядерної оболонки ;

в) зникненням ядерець; г) розходженням до дочірніх клітин гомологічних хромосом;д) розходженням до дочірніх клітин хроматид; е) формуванням веретена поділу.

170. Другий мейотичний поділ відрізнється від мітотичного:

а) розташуванням хромосом у метафазі;   б) зникненням ядерної оболонки ;

в) кількістю хроматид, з яких складаються хромосоми;

г) розходженням до дочірніх клітин гомологічних хромосом;

д) розходженням до дочірніх клітин хроматид;   е) відмінностей немає.

171. Біологічне значення мітозу:

а) урізноманітнення спадкової інформації;

б) точна передача спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх;

в) зменшення кількості хромосом удвічі;   г) збільшення кількості клітин;

д) забезпечення існування біологічних видів протягом тривалих історичних
періодів; е) утворення нових видів.

172.   Біологічне значення мейозу;

а) урізноманітнення спадкової інформації;

б) точна передача спадкової інформації від материнської клітини до дочірньої; в) зменшення кількості хромосом вдвічі; г) збільшення кількості хромосом вдвічі; д) забезпечення існування біологічних видів протягом тривалих історичних періодів; е)     утворення нових видів.

173.   Джерелами комбінативної мінливості під час мейозу є:

а) ущільнення хромосом;   б) кон'югація гомологічних хромосом у профазі І;

в) кон'югація гомологічних хромосом у профазі ІІ; г) розходження хроматид в анафазі І; д) розходження гомологічних хромосом в анафазі І;

174.   Обмін ділянками між гомологічними хромосомами називають:
а) поліплоїдією;   б) кросинговером;   в) гетерозисом; г) інбридингом; 

д) аутбридингом;   е) епістазом.

175. Шляхом мітозу з однієї диплоїдної утворюється клітин:

а) три гаплоїдні; б) чотири гаплоїдні; в) вісім гаплоїдних; г) дві диплоїдні;  

д) чотири диплоїдні;   е) вісім диплоїдних.

 

176. Шляхом мейозу в диплоїдних організмів утворюється клітин:

а) дві гаплоїдні;   б) чотири гаплоїдні;   в) вісім гаплоїдних; г)       дві диплоїдні;  д) чотири диплоїдні;   е) вісім диплоїдних.

177. У багатоклітинних тварин мейотичний поділ:

а) передує формуванню гамет;   б) є першим поділом гамет;

з) є першим поділом зиготи;   г) відбувається під час утворення спор;

д) є першим поділом спори;   е) правильної відповіді немає.

178. У вищих спорових рослин мейотичний поділ:

а) передує формуванню гамет;   б) є першим поділом гамет; в)     є першим поділом зиготи;   г) відбувається під час утворення спор;

д) є першим поділом спори.

179.   Мейоз є першим поділом зиготи у:

а) хламідомонади;   б) щитника чоловічого;   в) малярійного плазмодія;

г) багатоклітинних тварин;   д) вищих спорових рослин;   е) квіткових рослин

180. Мейоз передує формуванню гамету:

а) хламідомонади;   б) щитника чоловічого;   в) малярійного плазмодія;

г) багатоклітинних тварин;   д) вищих спорових рослин;   е) квіткових рослин.

181.   Укажіть положення, які прямо не стосуються клітинної теорії:

а) процес еволюції необоротний; б) кожна нова клітина утворюється тільки внаслідок розмноження материнської клітини; в)        генетичний код триплетний; г)      у багатоклітинних організмів, які розвиваються з однієї клітини (спори, зиготи тощо), різні типи клітин формуються внаслідок їхньої спеціалізації; д)   між генами є ділянки, які не несуть генетичної інформації;

е) кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом -
каріотипом.

182.   Рибосоми у клітинах еукарютів розташовані :

а) на мембранах зернистої ендоплазматичної сітки; б) на мембранах незернистої ендоплазматичної сітки; в)     у хлоропластах;   г) у порожнинах комплексу Гольджі; д) у мітохондріях;   е) у лейкопластах.

183.   Активний транспорт речовин через плазматичну мембрану забезпечується різницею концентрацій у клітині та поза нею іонів:

a)Na і Mg;   6)K і Mg;   в) Na і Fe;   г) К і Са;   д) Са і Na;   e)K і Na.

184.   Вторинні лізосоми - травні вакуолі - утворюються при злитті:

а) комплексу Гольджі та лізосом;   б) комплексу Гольджі та фагосом;

в) фагосом і скоротливих вакуоль;   г) фагосом і лізосом; д) лізосом і скоротливих вакуоль; е)         комплексу Гольджі та скоротливих вакуоль.

185.   Спільні функції мітохондрій і хлоропластів:

а) фотосинтез;   б) хемосинтез;   в) синтез АТФ; г) синтез вуглеводів;  

д) синтез білків;   е) синтез вітамінів.

186.   Форма АТФ-сом:

а) куляста;   б) паличкоподібна;   в) спірально закручені палички; г) грибоподібна;   д) ниткоподібна;   е) розгалужена.