Опис досвіду роботи

 з реалізації

науково-методичної проблеми

«Розвиток креативних здібностей учнів на уроках біології через ефективні інноваційні освітні технології навчання»

учителя біології Потоківської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

Старшого вчителя

Остапець Ірини Петрівни

 Розум, розтягнутий новою ідеєю,

ніколи не набуває попередніх розмірів.
Олівер Венделл Голмс

Актуальність обраної мною теми обумовлена сучасними тенденціями в розвитку освіти. Одним із складних і багатогранних завдань, визначених у Національній доктрині розвитку Освіти України в ХХІ столітті, є створення умов для формування духовно багатої особистості, громадянина нової епохи. На важливості творчого розвитку учнів у навчальному процесі наголошували відомі педагоги  К. Ушинський,  А. Макаренко, В.Сухомлинський . У своїх працях вони обумовлювали головні засоби залучення дітей до творчості, вивчали можливості окремих навчальних дисциплін в організації творчої діяльності.

Тому своїм проблемним питанням я обрала: «Розвиток креативних здібностей учнів на уроках біології через ефективні інноваційні освітні технології навчання».

Головна мета моєї роботи над реалізацією науково-методичної проблеми є формування творчої особистості, яка розуміє життя як найвищу цінність, може свідомо оцінити і розв’язати проблеми, що постають нині перед конкретним індивідуумом, його оточенням і людством взагалі.

Креативність означає копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє.

Креативною можна назвати людину, позбавлену стереотипів. Стереотип заганяє в рамки, де важко знайти нову відповідь.

Тому ми й говоримо сьогодні про необхідність створення умов для формування креативності учнів. Для розвитку дитячої творчості необхідно надати дітям матеріали для занять і можливість працювати з ними, заохочувати творчі інтереси дитини; необхідна також наявність внутрішньої розкутості та свободи.

На першому етапі моєї роботи я ставила перед собою завдання – розвиток пізнавальної мотивації: інтересу до предмета, який я викладаю, і допитливості учнів. Знаючи інтереси своїх учнів, я застосовую їх в навчальному процесі. Все, що підвищує допитливість учнів, я включаю в свої заняття: нові незвичайні факти – все це підвищує їх зацікавленість у вивченні предмета. Залучаючи учнів до досліджень, необхідно, перш за все, базуватись на їх інтересах. Все, що вивчається, повинно стати для учня особисто важливим, підвищувати його інтерес і рівень знань. Але, теми і пропоновані учню методи дослідження не повинні перевищувати його психолого –фізіологічні можливості. Дослідницька діяльність повинна викликати у учня бажання працювати, а не відштовхувати його своєю складністю і незрозумілістю.

Наступним етапом моєї роботи було винесення занять за межі шкільного уроку, і вони стали носити характер дружніх бесід, що чергувалися з творчими завданнями, захистом творчих проектів, обміном досвідом, пошуком джерел інформації і робота з ними. На наших заняттях я створювала проблемні ситуації, що підштовхнули б учнів до вивчення об’єкта через його дослідження, коли учні у великій мірі працюють самостійно, а вчитель управляє процесом дослідження. Таким чином формуються вміння учнів аналізувати, узагальнювати, знаходити відповіді на проблемні питання, що в кінцевому результаті, розвиває їх творчу особистість.

Учбовий процес намагаюся організувати таким чином, щоб основний навчальний матеріал учні засвоїли на уроці. В ході уроку вагоме місце приділяю особистісно-зорієнтованому підходу до навчання – без уваги не залишається жоден учень. Використовую весь спектр можливих методів навчання для вивчення тієї чи іншої теми. Домашнє завдання даю диференційованим з урахуванням потреб, нахилів та інтересів учнів.

Одна з головних задач, яку я ставлю перед собою і намагаюсь її вирішувати протягом багатьох років – формування творчої особистості, яка розуміє життя як найвищу цінність, може свідомо оцінити і розв’язати проблеми, що постають нині перед конкретним індивідуумом, його оточенням і людством взагалі.

Слід відзначити, що ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при застосуванні інтерактивних методів, адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища, відстояти перед своїм товаришем власну точку зору – ось це і є шлях до поставленої мети. В своїй роботі намагаюся використовувати арсенал інтерактивних вправ на різних етапах уроку. Окремі теми біології дають можливість провести урок у формі тренінгу, брифінгу, захисту проектів. Найбільш цікавими формами, які використовую є наступні: «Мозковий штурм», «Дискусія», «Криголам», «Метод прес», «Капелюх скарг і пропозицій»; різні ігрові методи «Капелюшка дискусія «за» і «проти»», «Акваріум», «Евристична бесіда», «Аукціон ідей», «Активізуюча вікторина», «Точка опори», «Метод спроб і помилок», «Експрес-тест», робота в парах в групах, знайди помилку, хрестики-нулики, склади правила.

Вправу «Мозковий штурм» використовую при вивченні нового матеріалу або при його закріпленні. Перед учнями ставлю проблемне запитання і пропоную знайти відповідь (узагальнити вивчене). Наприклад, під час вивчення теми «Сенсорні системи нюху і смаку» учням пропоную відповідно: першій групі – скласти таблицю класифікації запахів і пояснити її, а другій групі – скласти таблицю класифікації смаків і пояснити її. Виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Використовую метод «Мозкового штурму» практично на кожному уроці.

Прийом «Джигсоу» - використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Стратегія при якій учні працюють у групах вивчаючи окреме питання. Після досліджень кожна група складає свій малюнок, схему  і представляє її всьому класу. При цьому відбувається спільне засвоєння великої кількості інформації за короткий час.

Вправа «Капелюшка дискусія «за» і «проти»». Це досить проста і цікава для учнів вправа, під час виконання якої практично кожен з них за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. Наприклад, цікаві думки під час дискусії висловлюють учні при вивчені теми «Кров». А чи потрібні нам знання про СНІД?; чи відбувається еволюція людини на сучасному історичному етапі? (тема «Еволюція людини»); чи можна стверджувати, що людина народжується талановитою? (тема «Обдарованість і здібності»). Можна поставити безліч цікавих для учнів питань, дати їм два капелюха, на який закріплені слова «за» і «проти» та дозволити кожному бажаючому висловитися. Це в свою чергу сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності та творчому пошуку.

Вправа «Активізуюча вікторина» може бути використана практично на кожному уроці як при повторенні матеріалу, так і при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Зорова сенсорна система» перед учнями висувається завдання – виберіть правильні твердження: 1) Сенсорні системи – це аналізатори; 2) первинний аналіз інформації здійснюється в рецепторах; 3) нервові імпульси утворюються в нервах; 4) зовнішня оболонка ока – райдужна; 5) найбільша заломлююча сила – у кришталика; 6) найбільш заломлююча сила - у рогівки; 7) кришталик здатний до акомодації; 8) до акомодації здатні всі частини ока; 9) рецептори розташовані на сітківці; 10) в жовтій плямі багато паличок; 11) вицвітання родопсину сприяє поширенню нервового імпульсу; 12) розпад родопсину – процес зворотній; 13) в сітківці є три види колбочок; 14) зорова зона кори знаходиться в потиличній частині кори.

Метод «Спроб і помилок» дозволяє учням дійти правильного висновку, коли вчитель лише спрямовує їх думки та припущення у вірному напрямку. Приймаються різні точки зору та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді, обговорення продовжується далі поки хтось з них не висловить правильну думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у класному колективі.

Вправу «Експрес-тест» використовую в основному, на етапах закріплення, узагальнення та систематизації знань. Для цієї вправи підбираю тестові запитання, на які даються дві відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад, закріплення теми «Будова скелету людини»: 1) лопатка належить до кісток: плоских чи трубчастих; 2) атлант – це шийний хребець: другий чи перший; 3) до гомілки належить: стегнова кістка чи великогомілкова кістка; 4) зап’ясток – це: кістки кисті чи стопи. Слід відзначити, що питання в тестах можуть бути простими, якщо учні вже втомилися на протязі уроку, або складними, якщо вчитель знає, що з даної теми вони можуть плутатися, давати помилкові пояснення.

Вправа «Розминка». Зацікавлює учнів, актуалізує опорні знання.

Роботу в групах використовую як при вивченні нового матеріалу, так і при його закріпленні, коли сильніші учні, що вже зрозуміли тему, можуть допомогти розібратися слабшим учням. Часто таку форму навчальної діяльності застосовую під час роботи з додатковою літературою, з підручником для складання опорних схем, таблиць, тощо. Особливо корисно використовувати її при виробленні правил, плану спільних дій, розробці цікавих ідей. В цей час активно працюють всі учні і досить неординарні ідеї часто видають учні з середнім і, навіть, низьким рівнем знань.

Необхідно відзначити, що вище зазначені технології навчання не вичерпуються лише переліком наведеним, важливим аспектом розвитку креативних здібностей учнів є також гра. Актуальність гри в навчально-виховному процесі на сьогодні підвищується, з одного боку, у зв’язку з доступністю різних джерел пізнання, зростанням обсягу різноманітної інформації, що надходить через телебачення, відео, Інтернет, а також, по-друге, все більш масштабним використанням засобів масової інформації ігрових технологій. У процесі роботи застосовуються різні групи ігор – предметні, сюжетно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові.

Широко практикую запровадження наступних різновидів ігор, таких як: «Хто такий? Що таке?» (рекомендую проводити на уроках біології при вивченні класифікацій рослин і тварин), «Пінг-понг» (додому задається завдання: придумати питання для гри, після чого на уроці пари учнів ставлять свої питання одне одному), «Знайти помилку» (додому задається завдання – підготувати розповідь із помилками з теми, що вивчається, працюючи в парі, учні обмінюються розповідями і шукають помилки в тексті). Застосовування в начальному пізнанні ігрових технологій стимулює розвиток усіх сфер учнів – мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, комунікативної.

Окремо хотілося б зупинитися на таких різновидах ігор, як: «Хто зайвий» і «Хто швидший?». Форма проведення: усна, письмова, індивідуальна, групова. На картинках або на дошці, якщо це письмове опитування, задаються назви чогось. Потрібно вибрати зайву. Учням пропонується набір картинок: сом, короп, оселедець, кит, корюшка, хамса, нататенія, бички, тюлька, тріска, ботаніка.

Корисною для розвитку творчості учнів є гра «Ланцюжок». Форма проведення: колективна. Гра проводиться з учнями, які сидять на одному ряду. Вчитель називає тему, а учні по ланцюжку називають, що вони знають із цієї теми. Починається гра словами «Я знаю, що…». Можна називати терміни або інші об’єкти, наприклад за систематикою. Головне – швидкість і правильність. Хто забарився або не правильно назвав, той вибуває з ланцюжка. Так, при вивчені теми «Кров» пропоную ось такий ланцюжок: плазма – еритроцити – лейкоцити – тромбоцити – вітамін К – гемоглобін – сироватка – вода – фібрин – фібриноген. Дана гра спонукає дітей до пізнання чогось нового, утримує інтерес до навчально-виховного процесу.

Не менш важливою і цікавою у застосуванні є гра «Добери пару» (її можна проводити як для характеристики росли, так і тварин). Один учень називає рослину, інший її плід. На прикладі тварин. Один учень називає тварину, інший – місце проживання цієї тварини або будь-яку іншу інформацію із теми уроку. Наприклад, песець – тундра; лисиця – ліс, степ; заєць – степ; заєць-біляк – лісова зона; єхидна – Австралія; білий ведмідь – арктичні пустелі; пінгвін – Антарктида. Дана гра дає можливість встановити логічну відповідність між окремими змістовими частинами теми та курсу в цілому, що в свою чергу відіграє вагоме місце у формуванні пізнавальної активності особистості і гармонійному її розвитку.

Цікавою у використанні є гра «Загальна буква». Учитель задає якусь букву. На цю букву може закінчуватися або починатися слово, термін. Переможцем стає той хто швидше й більше напише термінів. Можна ускладнити завдання – попросити ще й пояснити терміни. Наприклад, с (сироватка) – рідка частина крові, а (анабіоз) – стан між життям та смертю, з (зоб) – захворювання щитовидної залози, б (бронхіт) – захворювання дихальної системи, т (туберкульоз) – захворювання дихальної системи. Така вправа сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, сприяє формуванню вміння поєднувати навчальний матеріал поданий на різних уроках, у окремих темах, або розділах в одну цілісну картину.

Для розвитку творчих здібностей учнів підбираю творчі завдання і причому завдання, які б зацікавили дитину, надихнули її на пошук . Це може бути написання вірша, казки , виготовлення аплікації моделі, малюнка. За допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне мислення. Навіть самостійна робота може перетворитися на творчий процес, якщо перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення. При цьому слід враховувати вікові особливості дітей та їх індивідуальні здібності, щоб рівень складності був на рівні можливостей учнів. Не слід підбирати легких завдань, може швидко зникнути зацікавленість. проблемні завдання розвивають логічне мислення, здатність до пошуку .

В ході застосування технологій, що сприяють розвитку креативних здібностей мною помічено, що 1) зростає активність учнів; 2) «слабкі» учні відчувають упевненість у своїх силах, а «сильні» учні - необхідність і користь у допомозі товариша; 3) у дітей формуються уміння брати відповідальність на себе; 4) учні самостійно здатні вирішувати невеликі, але все-таки проблеми, самостійно досліджувати їх, з’являється прагнення аргументувати своє рішення; 5) легше і міцніше засвоюється програмний матеріал; 6) формується доброзичливе ставлення одне до одного, а також ретельність і сумлінність у виконанні роботи; 7) виховується вміння працювати з різними джерелами інформації, а також навички не тільки організувати свою роботу, але й роботу в парах (у групах).

Перспективи подальшої роботи вбачаю

-  у підвищені професійної компетентності щодо створення сприятливих умов для розвитку творчих здібностей дітей;

-  у моделюванні особистісного неповторного стилю роботи.

Науково-теоретична база досвіду

Вивчення передового досвіду Полтавщини

Важливий внесок у розвиток науки про творчі  здібності зробив психолог Б.Теплов. Він стверджував, що творча діяльність здатна перетворюючи впливати на особистість дитини. Творча здібність названа автором здатністю до самовираження. Це природна здібність, яку можна розвивати.  Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Саме тому, всі аспекти навчання і виховання повинні бути спрямовані на розкриття обдарованості кожної дитини та розвиток творчої особистості.

У своїй роботі впроваджую передовий педагогічний досвід багатьох вчителів

Ромашко Людмила Іванівна - вчитель біології,

Дмитрівська ЗОШ І-ІІІ ст. Машівського району

Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні біології

Суханова Уляна Володимирівна - учитель етики,

Кременчуцька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Організація активного навчання та розвиток критичного мислення учнів на уроках етики

        Брусник Наталія Миколаївна - вчитель інформатики, Білецьківський НВК

       Формування інформаційної компетентності учнів шляхом використання     
       технології розвитку критичного мислення